Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Молоді не байдикують

Молоді не байдикують

ДОСЛІДЖЕННЯ

«Урядовий кур’єр» поцікавився, ким та на яку зарплату можуть працювати київські студенти

Юність — це пора, коли хочеться всього й одразу. Ну який хлопець чи дівчина не мріє стильно одягатися, мати комп’ютер та «наворочений» мобільний телефон! А ще — кошти на розваги і комфортний відпочинок. Проте гроші на свої забаганки у батьків беруть далеко не всі. По-перше, молоді люди хочуть бути незалежними, а тому йти до тата й мами з простягнутою рукою якось не по-дорослому. А по-друге, у батьків часто їх просто немає.

Чимало юнаків та юнок по закінченні школи стають студентами. Стипендії ж найчастіше вистачає хіба що на харчування і проїзд у міському транспорті. Тоді й приходить розуміння, що не зайвим було б знайти роботу.

Не тільки гроші, а й офіційний стаж

— Та не лише за «довгою гривнею» женуться сучасні студенти у пошуках підробітку. Більшість хоче, аби роботодавець оформив їх офіційно й зробив запис у трудовій книжці, — зазначила завідувачка відділу економіки праці Інституту демографії та соціальних досліджень НАН Лариса Лісогор. — Вони розуміють, що коли завершать навчання, знайти постійну роботу буде набагато легше, якщо матимуть офіційне підтвердження того, що вже працювали. Отой сумнозвісний «досвід роботи не менше … років», який вимагає нині від молодих фахівців чи не кожен роботодавець.

Ринок праці у столиці звичайно більший, ніж в інших містах, і тим паче у селах. Проте має він і свою специфіку. Реально знайти підробіток за фахом тим, хто вчиться на економіста, фінансиста, юриста чи бухгалтера, адже бізнес-середовище у Києві доволі розвинуте і потребує обслуговування. А от хлопцям і дівчатам, які опановують інженерні спеціальності, складніше. Адже не завжди у столиці можна знайти працююче підприємство, де потребують вузькопрофільного фахівця.

Однак не все так сумно. Підробіток можна знайти і не за фахом. Сфера обслуговування динамічно розвивається і постійно потребує багатьох працівників. Тому майбутні інженери у вільний від навчання час можуть підробляти продавцями, офіціантами, промоутерами тощо. На таку роботу молодь наймають на умовах неповного робочого дня або й взагалі лише на кілька днів чи тижнів. Часто їм одразу виплачують гроші за відпрацьовані години. І головне, таку роботу неважко суміщати з навчанням.

Та є в цієї медалі й зворотний бік. Якщо студент не оформлений на роботу офіційно, ніхто не гарантує йому гідних умов праці та виплати обіцяної зарплати. А далеко не кожен роботодавець хоче робити запис у трудовій книжці тимчасово працюючої молодої людини: багато клопоту, та ще й податки слід платити. Тому, на жаль, нерідко молоді люди втрачають можливість почати офіційно рахувати свій трудовий стаж з моменту, коли насправді вперше пішли працювати.

Пріоритети змінюються

— У Радянському Союзі працюючий студент вважався кимось на кшталт мученика. Для прикладу можна згадати комічний образ Шурика з фільму «Операція И». Найчастіше їм доводилося переводитися зі стаціонару на вечірнє або заочне відділення. Але часи змінюються, як і вподобання та пріоритети молоді, — зауважив директор Державного інституту сімейної та молодіжної політики Андрій Мішин.

Саме тому, аби довідатися, куди і як активно нині студенти докладають працю голів і рук своїх, очолюваний ним інститут провів соціологічне до?слідження «Вторинна зайнятість студентської молоді міста Києва». Опитали понад 800 студентів від 17 років і старших денної форми навчання 14 столичних ВНЗ.

Отже, на запитання«Чи працювали ви коли-небудь під час навчання?» негативну відповідь дали 69% першокурсників, 44% студентів другого, 37% — третього курсів. Серед четвертокурсників таких виявилося 16%, п’ятикурсників — 15%. На останньому ж курсі ніколи не працювали лише 11% студентів. Тож якщо ще 3-4 роки тому першу роботу хлопці й дівчата починали шукати не раніше 3 курсу, то нині вже на першому курсі її має 8% молоді.

Опитування виявило, що частіше студенти працюють під час канікул. Але є чимало й тих, які мають постійну роботу і під час навчання. Загальну картину можна побачити на інфографіках 1 і 2.

Причини, які спонукають суміщати навчання із роботою, виявилися досить різними. Так, 59% молодих людей хочуть мати особисті гроші, а 54% доводиться самостійно заробляти на життя. Серед інших: бажання не відставати від друзів, які працюють, — 17%, щоб допомогти батькам — 16%, для самореалізації — 15%, необхідність сплачувати за навчання — 12%, за житло — 9%, для професійного зростання та отримання досвіду — 7%. Тож, як бачимо, не завжди основною мотивацією є гроші. Молоді люди розуміють, що й досвід дорогого вартує. Особливо, коли після закінчення ВНЗ доведеться шукати постійну роботу.

А ось тих, хто ніколи не працював, запитали, чому саме вони цього не робили. Найчастіше мотивували тим, що робота заважає успішному навчанню — 44%. Браком часу виправдалися 32% опитаних, 27% повідомили, що не мають такої необхідності, а ще 12% — бажання.

Опитування виявило, що найменше працюють студенти-медики, адже складність навчального процесу не дозволяє відволікатися.

За фахом чи ні — як пощастить

41% юнаків та юнок шукають роботу через друзів та знайомих, 35% підключають до цього родичів та батьків. Досить популярним останнім часом став пошук роботи через Інтернет, його використовують 30% опитаних. І це не дивно, адже у Мережі є навіть окремі сайти, які пропонують саме таку роботу. 28% молодих людей зверталися по допомогу до агенцій із працевлаштування, 17% — безпосередньо до роботодавців, а 8% — за оголошеннями, що висять на стовпах.

Щодо роботи саме за фахом, то навіть у столиці знайти її студентам нелегко. На запитання «Чи співпадає профіль вашої роботи зі спеціальністю, яку опановуєте у ВНЗ?» ствердно відповіли лише 17% респондентів. У 13% більше співпадає, ніж ні. А в 47% не співпадає зовсім. Проте майже 30% студентів уже під час навчання працюють за фахом.

Але чи всім це насправді необхідно? Відповідь на це запитання шукали, опитавши молодих людей з приводу того, чи планують вони після випуску працювати саме за спеціальністю. 37% саме такою бачать свою майбутню роботу, проте 27% цього не планують. І тут згадуються радянські часи, коли до вишів вступали, аби мати диплом, бо це вважалося престижним.

На одне із головних запитань «Чи не заважає робота повноцінному навчанню, і якщо заважає, то чим саме?» у відповідь почули таке: 41% молодих людей вкрай важко дається таке поєднання, у 21% такі складності виникають час від часу. Проте 37% вдається і вчитися, і працювати без особливих проблем. Серед проблем назвали брак часу для навчання — 39%, перевтому — 31%, різкі зміни у розкладі ВНЗ — 26%, розташування роботи далеко від дому або вишу — 17%, проблеми із роботодавцями — 8%.

А ось яким виявився перелік професій, куди зазвичай беруть столичних студентів, дивіться на інфографіці 3.

Влітку до нього додаються ще вихователі у дитячих таборах. А ще цікаво, що 5% вітчизняних студентів працюють… кальянниками. Ви?являється, ця професія доволі затребувана на вітчизняному ринку праці.

Що ж до заробітної плати, то у середньому в Києві молода людина може заробити 2,5 тис. грн на місяць. Це питання дослідили детальніше і поцікавилися, як оцінюють студенти своє матеріальне становище порівняно з однокашниками. Відповіді наведені в інфографіках 4 і 5.

Ну і звісно дослідники поцікавилися, куди врешті-решт витрачають хлопці й дівчата чесно зароблені гроші. Більшість відповіла, що на повсякденні потреби: продукти харчування, одяг і транспорт — 51%. 32% дозволяють на них собі розваги, подорожі, дозвілля. А от 14% студентів мають заробляти, аби оплатити навчання, підручники тощо.



Молоді не байдикують, автор —
Рейтинг статьи: 98% из 100 возможных. Голосов всего: 1. Отзывов пользователей: 1.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости

МЮГ AstapovLawyers ...
08:15, 11.09.2013

Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы