Як поступити батькові в такій ситуації?

В описаній ситуації є кілька важливих юридичних аспектів, які потрібно врахувати.

По-перше, відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України, батьки мають право та обов'язок виховувати дитину до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років. Це включає турботу про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток. Батько, як єдиний законний представник дитини, має право визначати місце її проживання.

По-друге, відповідно до статті 188 Кодексу законів про працю України, вік, з якого допускається прийняття на роботу, становить 16 років. Винятки можуть бути зроблені для осіб, які досягли 15 років, але лише за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює. Офіційне працевлаштування неповнолітньої дитини без дотримання цих умов є порушенням трудового законодавства.

Наразі дитина працює неофіційно, що може мати негативні наслідки в разі виникнення трудових спорів, а також не забезпечує соціальних гарантій, таких як відрахування в пенсійний фонд та інше соціальне страхування.

Щодо місця проживання дитини, відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, визначається за згодою батьків. Після досягнення 14 років дитина має право самостійно визначати своє місце проживання, однак це не звільняє батьків від обов'язку забезпечити їй належні умови проживання та розвитку.

Таким чином, батько може звернутися до органів опіки та піклування для з'ясування обставин і, за необхідності, вжити заходів для повернення дитини додому. Також доцільно звернутися до юриста для детального аналізу ситуації і визначення подальших кроків.