Штрафи за порушення карантину

В Україні порушення карантинних обмежень регулюється статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), яка передбачає накладення штрафу за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм. За перше порушення передбачено штраф від 17 000 до 34 000 гривень для громадян і від 34 000 до 170 000 гривень для посадових осіб.

У разі повторного порушення карантинних обмежень, санкції можуть бути посилені. Згідно з частиною 2 статті 44-3 КУпАП, за повторне порушення штрафи можуть бути збільшені, а також можливе притягнення до кримінальної відповідальності у випадку, якщо порушення призвело до тяжких наслідків, згідно з Кримінальним кодексом України.

Щодо використання відеофіксації, зробленої випадковими перехожими, як доказу в суді, це питання є більш складним. Згідно з статтею 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення можуть бути пояснення осіб, показання свідків, речові докази, висновки експертів, протоколи процесуальних дій та інші документи. Відеозапис може бути прийнято як доказ, якщо суд визнає його належним, допустимим і достовірним.

При цьому важливо, щоб відеозапис був отриманий законним шляхом, тобто не порушував права на приватність, гарантовані Конституцією України, та інші норми законодавства. Відеоматеріали повинні бути представлені у такій формі, щоб не було сумнівів у їх автентичності та цілісності.

Процедура подачі відеодоказів не має чіткої регламентації, проте загальні вимоги до доказів передбачають, що особа, яка подає відеозапис, повинна надати суду інформацію про обставини його створення, особу, яка здійснила запис, та підтвердження відсутності монтажу.

Таким чином, у випадку неодноразового порушення карантинних обмежень, можливі посилені санкції, включаючи збільшення штрафів та кримінальну відповідальність. Використання відеофіксації як доказу можливо, проте потребує дотримання певних умов щодо її законності і достовірності.