Оплата замени

Відповідно до ст. 105 КЗпП і п. 2 постанови N9 1145 під виконанням обов'язків тимчасово відсутнього працівника розуміється виконання

поряд зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, обов'язків іншого, тимчасово відсутнього, працівника. Як уже зазначалося, цей спосіб виконання додаткових обов'язків прийнятний у разі, якщо необхідно замінити працівника, який перебуває у відпустці, хворіє або відсутній з іншої причини, але за ним зберігається місце роботи (посада).

При цьому як випливає з визначення цього способу виконання додаткових обов'язків:

— у період виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника працівник, який його замінює, не звільняється від виконання своєї основної роботи;

— робота за себе і за тимчасово відсутнього працівника здійснюється в межах одного трудового договору і протягом робочого дня (зміни), з урахуванням нормальної тривалості робочого часу, установленої КЗпП.

Роботодавець здійснює вибір працівника, який виконуватиме обов'язки тимчасово відсутнього працівника, з урахуванням його реальних можливостей виконувати такі обов'язки. Це означає, що в такого працівника має бути відповідна професійна підготовка та наявність часу для виконання додаткової роботи разом зі своєю.

При цьому роботодавець повинен пам'ятати, що виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника допускається тільки з відома працівника (л. 2 постанови № 1145).

Покладання на працівника обов'язків тимчасово відсутнього працівника оформлюється наказом керівника.

Працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, здійснюється відповідна доплата (ст. 105 КЗпП).

Розмір та умови здійснення доплати працівникам підприємство встановлює в колективному договорі.

Щодо дотримання вимог Генеральної угоди при встановленні розміру доплат зазначимо таке.

Згідно з роз'ясненнями Мінпраці (див. лист від 04.07.2008 р. № 435/13/84-08) виконувати положення Генеральної угоди зобов'язані тільки ті підприємства, представники яких через уповноважених осіб брали участь у підписанні Генеральної угоди. Решта підприємств установлює умови та розміри оплати праці з дотриманням мінімальних гарантій, передбачених чинним законодавством. Водночас, як зазначає Мінпраці, законодавством не заборонено використовувати норми Генеральної угоди при укладенні колективного договору.

Відповідно до додатка 3 до Генеральної угоди за виконання обов'язку тимчасово відсутнього працівника встановлюється доплата в розмірі до 100% тарифної ставки (окладу, посадового окладу) відсутнього працівника* (* Для працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників установлюється в розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки). На це вказує Мінпраці у своєму листі від 07.03.2007 р. № 65/06/186-07, посилаючись на п.п. Зп.З постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організації окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298.).

Конкретний розмір доплати вказується в наказі (розпорядженні) керівника про доручення працівнику виконувати обов'язки тимчасово відсутнього працівника.

Доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника включається до фонду оплати праці згідно з п.п. 2.2.11нструкції № 5, відповідно ця виплата у складі заробітної плати обкладається внесками до фондів соціального страхування та податком з доходів фізичних осіб.

Зауважимо, що відповідно до п. 15 постанови № 1145 не мають права на доплату за виконання обов'язку тимчасово відсутнього працівника керівники підприємств, установ та організації, їх заступники і помічники, головні спеціалісти, керівники структурних підрозділів, відділів, цехів, служб та їх заступники. Однак, як роз'яснює Мінпраці у своєму листі від 02.12.2005 р. №9942/0/14-05/018-17, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників не встановлюється керівникам бюджетних установ, закладів та організації, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організації, їх заступникам. Щодо госпрозрахункових підприємств, то вони самостійно вирішують питання покладання на керівників всіх рівнів та їх заступників виконання разом з основною роботою обов'язківтимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати.

Такий спосіб виконання додаткових обов'язків, як тимчасове замісництво, будучи окремим випадком виконання обов'язку тимчасово відсутнього працівника, має свої особливості.

Згідно з абз. 1 п. 1 роз'яснення № 30/39 тимчасовим замісництвом вважається виконання службових обов'язків за посадою тимчасово відсутнього працівника, коли це викликано виробничою необхідністю. Відмінною рисою тимчасового замісництва є те, що на цей період тимчасовий замісник виконує тільки обов'язки іншого працівника. Від виконання своїх обов'язків, обумовлених трудовим договором, він звільняється.

Як зазначає Мінпраці в листі від 20.01.2005 р. № 18-23, тимчасове замісництво на вищій посаді (замісництво керівників усіх рівнів — підприємств, виробництв, цехів, відділів) є одним зі способів перевірки на практиці потенційних можливостей працівника для просування по службі.

Згідно з п. 2роз'яснення № 30/39 призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Отже, цей спосіб виконання додаткових обов'язків прийнятний тільки в разі коли необхідно замінити працівника, який перебуває у відпустці, захворів або виїхав у відрядження.

При призначенні працівника на тимчасове замісництво необхідно враховувати, що тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається тільки за його згодою (ст. 33 КЗпП).

Тимчасове замісництво на посаді відсутнього працівника оформляється наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

Відповідно до абз. 2 п. 1 роз'яснення № 30/39 за тимчасове замісництво працівнику виплачується доплата в розмірі різниці між його фактичним окладом та посадовим окладом працівника, якого він заміщує.

Не мають права на різницю в окладах штатні заступники або помічники відсутнього працівника (за відсутності посади заступника). Зауважимо, що в разі, якщо у керівника є декілька помічників, штатним заступником вважається перший, старший помічник. Не виплачується різниця в окладах також головним інженерам підприємств, установ чи організацій у період тимчасового заміщення керівника.

Водночас підприємство має право передбачити в колективному договорі можливість виплати різниці в окладах згаданим категоріям працівників.

При збільшенні трудового навантаження на працівника слід мати на увазі, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП). При визначенні кола обов'язків працівника основним чинником є його спеціальність (посада). Трудові обов'язки працівників зазначені в Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженому наказом Мінпраці від 29.12.2004 р. № 336.