Чи може бути зареєстрований заповіт в Державному реєстрі після смерті заповідача?

Відповідно до статті 1233 Цивільного кодексу України, заповіт набуває чинності з моменту смерті заповідача. Однак, заповіт може бути складений та зареєстрований лише за життя заповідача. Після смерті заповідача новий заповіт не може бути складений або легітимно зареєстрований, оскільки це суперечить вимогам законодавства.

Заповіт, який з'явився в реєстрі після смерті заповідача, потрібно перевірити на предмет його дійсності. Згідно з частиною 3 статті 1254 Цивільного кодексу України, заповіт, який був складений пізніше за інший заповіт, скасовує попередній заповіт, якщо інше не зазначено в самому заповіті. Однак, якщо такий заповіт з'явився після смерті заповідача, його дійсність може бути поставлена під сумнів.

Щоб довести нікчемність заповіту в суді, можна вжити таких заходів:

1. Подати позов до суду щодо визнання заповіту недійсним на підставі статті 1257 Цивільного кодексу України. Підставами для визнання заповіту недійсним можуть бути, зокрема, недотримання вимог щодо форми заповіту або складання його під примусом чи обманом.

2. Звернутися до суду з вимогою про визнання заповіту, який з'явився в реєстрі після смерті заповідача, нікчемним через порушення вимог закону щодо часу складання заповіту.

3. Залучити свідків або інші докази, які можуть підтвердити, що заповідач за життя стверджував відсутність іншого заповіту або що новий заповіт був зареєстрований з порушенням законодавства.

У такому випадку суд, керуючись положеннями Цивільного процесуального кодексу України, зокрема статтями 12 і 81 щодо доказів, оцінить наявні докази та вирішить питання про дійсність чи недійсність заповіту.