Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Хто працюватиме на джондірах і кейсах?

Хто працюватиме на джондірах і кейсах?

АКТУАЛЬНО

Доки чиновники ведуть балачки про відродження села, воно дедалі більше занепадає

У хвилини, коли пишеться цей матеріал, у ПАФ «Україна», що у Великобагачанському районі на Полтавщині, певно, вже святкують обжинки, бо ще позавчора битву за урожай-2012 тут здебільшого було виграно. Залишалося скосити й обмолотити останнє 50-гектарне поле озимої пшениці, але для сучасних комбайнів, які тут використовують, це на кілька годин роботи. Так що у працівників агрофірми є хороший привід, щоб зібратися за одним столом і, отримавши з рук директора господарства Героя України Івана Балюка конверти з певними сумами на «дрібні витрати», погомоніти у невимушеній обстановці, підбити підсумки.

Хороша техніка — добрий помічник високим врожаям. Фото автора

Виручає досвід

Цьогорічні жнива в «Україні» пройшли, як ніколи, дружно. Почали обкошувати поля наприкінці червня, а за два тижні вже й руки помили.

— Ось тільки запланованого валу зерна не одержали, бо восени 60% насіння не зійшло. Перші сходи почали з’являтися вже взимку під снігом, і те, що навесні з’явилося, було у фазі сходів, — розповідає заступник директора агрофірми з питань виробництва та реалізації сільгосппродукції Валентина Халимончук. — Значну площу озимої пшениці довелося пересіяти кукурудзою, соняшником, кормовими культурами та багаторічними травами. А тут нове випробування — посухою. За період від другої половини квітня по липень випало за два рази всього 11 міліметрів опадів. Через це на окремих полях пшениця «випала». Зріджені пшеничні поля підсіяли кукурудзою, але й вона під спекотним сонцем ледь животіє, нижні 4—5 листків уже сухі. Щоб зовсім не пропала, скосили її на силос.

Загалом у господарстві пересіяли майже 800 гектарів озимої пшениці, а врожайність тієї, що виросла в екстремальних погодних умовах, дуже строката. У середньому по господарству — 23 ц/га. Ячмінь вродив трохи краще — по 26 ц/га. Не виправдали сподівань аграріїв і багаторічні трави, зокрема люцерна.

— Якщо раніше брали з площі по чотири укоси, і їх вистачало на сіно, сінаж, насіння і зелений корм, то нині зібрали лише один, — каже В. Халимончук. — Та у відчай не впадаємо, бо маємо досвід ще більш неврожайних років і навчилися з гідністю виходити з подібних ситуацій. Допомагає у цьому так званий «перехідний» фонд або стратегічні запаси. Наприклад, торік в «Україні» заготували понад півторарічний запас силосу з кукурудзи. Тепер його додають до свіжої зеленої маси і цим поживним вітамінним кормом годують корів. Як результат — середньодобовий надій корови в господарстві на сьогодні — 21 кілограм молока.

У запасі сільгосппідприємства й товарне зерно, якого вистачить і на виплату пайовикам, яких тут 1500. Нині закладають основу майбутнього врожаю — розтрушують на окремих полях карбамід з розрахунку 120 кг/га, придисковують його, культивують і одразу сіють еспарцет, щоб була трава й на наступне літо. Крім того, доглядають посіви сої, соняшнику, зернового сорго, пізніх культур. Вносять, де треба, перегній на поля.

Стараються, дбають, ось тільки не цінують у нас хліборобську працю. Вирощену з такими зусиллями високоякісну продукцію збувають майже задарма. А все тому, що цінову політику в нашій державі ніхто не контролює, вважає Іван Балюк. Ось і торішній урожай був рекордний, але своє збіжжя аграрії, можна сказати, віддали за копійки, щоб лише не лежало у коморах, та й треба було готуватися до нової посівної. Звідки ж брати кошти на зарплату працівникам — механізаторам, трактористам, комбайнерам, дояркам, свинаркам? А в «Україні» їх 300. На придбання паливно-мастильних матеріалів, техніку, розвиток? Виручає молоко, якого від 700 дійних корів щодня реалізують майже 14 тонн за ціною 3,05 гривні за літр. Знову ж таки: чи розумна це ціна за таких затрат на виробництво?

Де ви, спеціалісти для села?

— Чомусь вважають, що це подарунок для господаря, якщо йому додали на літрі молока 5 копійок. Тричі розведене в магазині, й те коштує 5—7 гривень за літр, — обурюється директор, і зауважує: — Ви ж зрозумійте: у нас молоко екологічно чисте! Щоб його виробити, треба, аби в кормах не було ні гербіцидів, ні пестицидів, ні навіть міндобрив. І ми цього неухильно дотримуємося, бо молоко надходить на Хорольський молочноконсервний комбінат дитячого харчування. Тому і стараємось. А звідти ні дотації, ні допомоги. Чи не можуть, чи не хочуть. Кажуть: «Немає грошей». Але ми ж, селяни, як завжди, віримо, що сьогодні погано, а завтра буде краще.

За його словами, держава заборгувала аграріям за екологічно чисте молоко 1,3 млн грн дотацій. На ці кошти можна було б відремонтувати силосний комбайн, купити пальне і заготовляти силос. А так доводиться брати кошти з інших джерел, обділяючи супутні галузі.

Розговорилися про сучасну сільгосптехніку. Директор господарства каже, що тепер немає контролю й за якістю запчастин, матеріалів, а те, що пропонують до продажу — на 50% брак. «Знак якості колись був, а тепер купив підшипник — і сьогодні ж він і розсипався, поставив кронштейн — він і переламався. Ніхто ні за що не відповідає! — обурюється він з гіркотою в голосі. — Окрема тема — діяльність сервісних центрів з обслуговування імпортної техніки, які розташовані лише в обласних містах і луплять за не завжди якісні послуги чималі гроші. — Виїхав до нас спеціаліст сервісного центру — і вже править за прогон машини 1—1,5 тисячі гривень. Щось там підрихтував, а наступного дня техніка знову не працює. Викликаєш повторно, каже: «Це з вашої вини!» Дурять селян, як хочуть. Добре, звичайно ж, що ми імпортну техніку купили, бо без неї нині не обійдешся, а з іншого боку — ми тільки на неї й працюємо.

Болюче для радивонівського сільгоспвиробництва й кадрове питання. Наче й створюють умови, щоб зацікавити молодь, проте працювати на фермах або навіть на сучасних джондірах охочих мало. А є й такі сільські хлопці та дівчата, котрим зручно сидіти на шиях у бабусь із дідусями чи в батьків. Удень сплять, а вночі «ловлять кайф» у кафе, яких на території Радивонівки аж чотири чи п’ять.

Хто путній із таких дітей може вирости? Чого від них доброго можна чекати? А це ж — майбутнє нації! — справедливо зауважує директор. Його дуже непокоїть і насторожує те, що на всі прохання впорядкувати режим роботи кафе, привести його до цивілізованої норми абсолютно не реагують ані сільські, ані районні депутати, не кажучи вже про обласних і народних. Тому його біль залишається гласом волаючого в пустелі.

Майже не готують нині й спеціалістів первинної та середньої ланок для села. На Полтавщині, здається, немає жодного аграрного ПТУ, хоча ще порівняно недавно випускники середньої загальноосвітньої школи закінчували навчання з теоретичними навичками шофера, тракториста, швачки або й медсестри.



Хто працюватиме на джондірах і кейсах?, автор —
Рейтинг статьи: 99% из 100 возможных. Голосов всего: 2. Отзывов пользователей: 2.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы