Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

GPS-навігатори покажуть шлях до пацієнта

GPS-навігатори покажуть шлях до пацієнта

РЕФОРМА

Після набуття чинності закону про екстрену медичну допомогу всі області працюють над скороченням термінів прибуття «швидких» до хворих

Перед керівниками регіонів поставлено кілька важливих завдань, що спрямовані на ефективне впровадження системи екстреної медичної допомоги в кожній області. На виконання більшості з них відведено два тижні. Про це на всеукраїнській селекторній нараді сказав віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко.

— Сьогодні ми дали чіткий сигнал, що за стан справ із виконання вимог закону, завдань щодо забезпечення належного медичного обслуговування відповідають конкретно перші особи в областях. Вони повинні організувати роботу своїх підлеглих, знайти можливості залучати кошти на рівні місцевого бюджету, які мають спрямовувати насамперед на придбання нового медобладнання і мотивацію людей. Звичайно, ми будемо шукати можливості, щоб допомогти там, де з цим виникають серйозні проблеми. Але ті, хто проявляє активність, реально працює, а не чекає тільки допомоги з центру, розв’язують ці питання.

І ми хотіли б, щоб досвід, який є непоганим і у Вінницькій, і в Дніпропетровській областях, більш ефективно застосовували в інших регіонах, — сказав віце-прем’єр-міністр.

У ході наради обговорювали проблемні питання реалізації Закону «Про екстрену медичну допомогу». Костянтин Грищенко виокремив ті, які потребують найшвидшого розв’язання. Серед них — організація і реєстрація центрів екстреної медичної допомоги й медицини катастроф у регіонах, встановлення і налаштування обладнання для організації оперативно-диспетчерської служби центрів із використанням GРS-технологій, виділення радіочастот для зв’язку оперативно-диспетчерських центрів зі станціями та бригадами швидкої медичної допомоги.

Були висловлені зауваження щодо оснащення бригад кваліфікованими кадрами, медичним обладнанням і лікарськими засобами, в тому числі наркотичними, сильнодіючими препаратами та прекурсорами, які потребують видачі спеціальних ліцензій.

За результатами селекторної наради віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко доручив Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям закінчити найближчими тижнями утворення і реєстрацію центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завершити процедуру передачі майна центрам, виділити приміщення для оперативно-диспетчерських служб центрів і провести ремонтні роботи.

Адміністрації Держспецзв’язку віце-прем’єр-міністр доручив у найкоротші терміни здійснити заходи із забезпечення маршрутизації викликів на номер 103. Міністерство охорони здоров’я має забезпечити видачу ліцензій на медичну практику для створених центрів, опрацювати разом із Міністерством фінансів питання, пов’язані з фінансуванням першочергових потреб для роботи створених центрів.

Костянтин Грищенко також наголосив на необхідності оновлення парку санітарних автомобілів для потреб екстреної медичної допомоги.

При плануванні реконструкції за державний кошт місцевих доріг у 2013 році мають бути враховані вимоги якнайшвидшого прибуття автомобілів швидкої допомоги.

— У бюджеті 2013 року на реконструкцію і розвиток місцевих доріг передбачено 2,4 мільярда гривень, — зазначила заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Олександра Толстанова, минулого року тривала активна робота щодо виконання завдань реформування екстреної медичної допомоги. Торік Міністерство охорони здоров’я закупило 216 автомобілів швидкої допомоги для лікувально-профілактичних установ Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та м. Києва. В 2013 році заплановано закупити ще 1200 «швидких».

В екстрених випадках швидка має прибути за 10 хвилин у місті і за 20 — у сільській місцевості. Фото Володимира ЗAЇКИ

Статистика розмежовує виклики

За даними центрів екстреної меддопомоги, в Україні щодоби приймають у кожному з регіонів від 1,5 до 2 тисяч медичних викликів. При цьому бригади швидкої допомоги в містах дістаються до місця виклику протягом 8—10 хвилин, а в сільській місцевості — за 20—22.

— Цю ситуацію можна поліпшити в разі, якщо автомобілі швидкої допомоги обладнати GPS-навігаторами, як у Харківській і Дніпропетровській областях, над чим нині старанно працює міністерство, — зазначив урядовець.

Розмежування викликів швидкої допомоги на екстрені та неекстрені, від чого залежать нормативи доставки медиків до пацієнта, зроблено на підставі аналізу статистичних даних за попередні роки.

— Коли ми вносили ці категорії — екстрені і неекстрені виклики, — це не придумані речі, це свідомі висновки з опрацьованого обсягу даних за рік. Вони не міняються щороку, а залишаються в цих самих межах: змінюються тисячі, але не десятки чи сотні тисяч, — сказав директор Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я Володимир Юрченко.

Він зазначив, що нині розмежування екстрених і неекстрених викликів швидкої допомоги населення сприймає досить гостро, однак, на його думку, причина цього — непоінформованість. Торік до служби швидкої медичної допомоги надійшло приблизно 13 мільйонів викликів, з них у понад 1,7 мільйона випадків допомогу було надано на етапі консультації диспетчера по телефону, а в 11,7 мільйона випадків до хворих були направлені карети «швидкої».

— Коли буде організована первинна ланка, ми зрозуміємо, що з 11 мільйонів випадків наданої на місці медичної допомоги більш як половина — це робота сімейного лікаря, — додав Володимир Юрченко. — Водночас в Україні щороку реєструють 93 тисячі гострих інфарктів, 257 тисяч випадків інсультів, 821 тисяча травм і отруєнь. Це — найгостріші випадки, це не потребує жодного очікування і повинно бути реалізовано в рамках тих нормативів, які визначив Кабінет Міністрів і закон, — зазначив Володимир Юрченко.

Розмежування викликів на екстрені та неекстрені — обов’язок диспетчера центру екстреної медицини з фельдшерською освітою, який навчений певному алгоритму дій для визначення тих, хто в першу чергу потребує допомоги. В екстрених випадках «швидка» має прибути за 10 хвилин у місті і за 20 — у сільській місцевості.

Втім, на практиці іноді трапляється так, що виклик, який диспетчер не вважає за екстрений, вимагає негайної медичної допомоги. Саме так сталося нещодавно у Київській області, коли літня жінка померла від нападу гострого панкреатиту, так і не дочекавшись медичної допомоги.

— На жаль, тут спрацював людський чинник, — вважає Олександр Толстанов. — Нині звільнені головний лікар станції швидкої допомоги і фельдшер-диспетчер. Поданий позов до прокуратури.

— Дрібниць у такій серйозній справі, як реформа, немає. Коли на виклик не приїхала швидка допомога, це халатність місцевої влади. На жаль, брак правильної організації роботи було сприйнято як негативний момент реформи, — зазначила Ірина Акімова.

ВАРТО ЗНАТИ

До категорії екстрених викликів належать звернення щодо пацієнта, який перебуває у невідкладному стані, що супроводжений непритомністю, судомами, раптовим розладом дихання, раптовим болем у ділянці серця, блювотою кров’ю, гострим болем у черевній порожнині, зовнішньою кровотечею, ознаками гострих інфекційних захворювань, гострими психічними розладами, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта.

Екстреними також прийнято вважати звернення, зумовлені всіма видами травм (поранення, переломи, вивихи, опіки, важкі забої, травми голови); ураженням електричним струмом, блискавкою, тепловими ударами, переохолодженням, асфіксією всіх видів (утоплення, потрапляння сторонніх предметів у дихальні шляхи); ушкодженнями різної етіології під час надзвичайних ситуацій (дорожньо-транспортні пригоди, аварії на виробництві, стихійні лиха тощо); отруєннями, укусами тварин, змій, павуків та комах тощо; порушенням нормального перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча).

До категорії екстрених належать також звернення медичних працівників щодо транспортування пацієнтів, які перебувають у стані, що потребує обов’язкового медичного супроводження і термінової госпіталізації до стаціонарних закладів охорони здоров’я.

ІНФОРМАЦІЯ З МІСЦЬ

Луганськ. Найбільша проблема — брак лікарів

Олена ОСОБОВА, «Урядовий кур’єр»

Розпочала роботу єдина реорганізована служба екстреної медичної допомоги. В обласному управлінні охорони здоров’я кажуть, що остаточно реорганізувати нову службу планують до квітня. Бо найбільша проблема — брак лікарського складу: підрозділи «швидкої» укомплектовані лише на 70%.

Тим часом уже нині перехід служби екстреної медичної допомоги на фінансування з обласного бюджету розв’язав проблему малих територій. «У нас є райони, які не мають змоги платити заробітну плату, не кажучи вже про надання коштів на утримання «швидкої». Екстрена допомога — це найбільш витратна частина медицини. Тому виділення цієї структури в окрему вертикаль та фінансування з обласного бюджету — доцільне рішення», — впевнена головний лікар Слов’яносербського районного територіального медичного об’єднання Інна Фесенко.

Нині вже створена мережа обласних закладів із десяти станцій і понад двадцять відділень «швидкої». За словами керівника обласного відділу з організації медичної допомоги дорослому населенню Сергія Оберемка, для того, аби перевести службу на фінансування з обласного бюджету, зі складу лікарень виключено відділення «швидкої». Визначено, де раціонально їх розташувати. Адже раніше кареті «швидкої» подекуди доводилося долати десятки кілометрів, щоб потрапити на виклик до свого району, водночас із сусіднього — подати рукою. Питання забезпечення служби лікарськими засобами на цей рік вирішено за рахунок державних субвенцій. На ліки витратили понад 16 мільйонів гривень. Крім того, на 1,5 мільйона гривень закуплено пально-мастильних засобів.

Рівне. Парк машин оновлюється

Інна ОМЕЛЯНЧУК, «Урядовий кур’єр»

30 сучасних «швидких» поповнять автопарки медичних закладів Рівненщини. За 20 мільйонів гривень субвенції з Держбюджету придбали 28 машин, оснащених сучасним обладнанням, системами автономного опалення і кондиціонування, та два реанімобілі, що працюватимуть у комунальному закладі «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Нині всі машини проходять реєстрацію і готуються виїхати на засніжені дороги краю.

— Відповідно до Закону «Про екстрену медичну допомогу» в новому бюджетному році послуги швидкої фінансуватимуть з обласного бюджету, — каже заступник голови облдержадміністрації Світлана Сад. — Тож оновлення парку «швидких» — істотна допомога від уряду. Загалом для наближення якісних медичних послуг до людей Рівненщина в рамках реформування медицини з початку року одержала з Держбюджету 93 мільйони гривень.

Харків. Зарадить супутниковий зв’язок

Світлана ГАЛАУР, «Урядовий кур’єр»

Не лише в Харкові, а й у всіх районах області карети «швидкої» мінімізують прибуття на термінові виклики до хворих. Цьому сприятиме введення в дію через кілька тижнів нової системи супутникового зв’язку. Як повідомив начальник Головного управління охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації Олександр Галацан, це буде автономний захищений зв’язок. Він базується на сучасній супутниковій навігації і на нових радіочастотах, що дасть змогу в будь-якій місцевості області з міського або мобільного телефону робити виклик на номери 103 або 112, і їх одразу передаватимуть до обох диспетчерських пунктів у Харкові.

Нині середній показник прибуття бригади екстреної медичної допомоги до хворого в області становить 23 хвилини. Якщо в Харкові — 9 хвилин, то в сільській місцевості через складнощі телефонного зв’язку — до 30. З новою системою очікується якісний прорив.



GPS-навігатори покажуть шлях до пацієнта, автор —
Рейтинг статьи: 98% из 100 возможных. Голосов всего: 1. Отзывов пользователей: 1.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы