Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Полегшення обернеться погіршенням?

Полегшення обернеться погіршенням?

НОРМОТВОРЧІСТЬ

Ухвалений нещодавно закон значно спростив ліцензування проектувально-будівельних робіт, порадував девелоперів і збентежив архітекторів

Те, чого боялися представники вітчизняної архітектурної спільноти, фактично почало збуватися: на підпис Президенту України скеровано закон, яким значно звужується сфера застосування ліцензування різних видів проектування, розробки містобудівної документації та будівництва загалом.

На думку багатьох архітекторів, це однозначно створить на ринку хаос некваліфікованості фахівців у сфері будівництва та проектування і зниження якості нових будинків.

Кваліфікація кадрів в одній з найважливіших галузей економіки повинна бути високою. Фото з сайту pix.com.ua

Від 1 по 3 «пролітають»

Ідеться про Закон «Про внесення змін до законів України «Про архітектурну діяльність» та «Про ліцензування певних видів господарської діяльності (щодо ліцензування господарської діяльності в будівництві)».

Як відомо, одним із його «батьків» став заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та регіональної політики Ігор Лисов, який доводив суспільству, що загалом проектувально-будівельні роботи в Україні дуже зарегульовані і це радше спричиняє негатив, аніж приносить користь. Хто ж справді має рацію?

Зазначимо головне: документом регламентовано, що така ліцензія потрібна для виконання вищезгаданих робіт лише для об’єктів 4 та 5 категорій складності. Для всіх інших — тобто 1—3 категорій — цього не потрібно.

Кажучи простими словами, приміром, розробка містобудівної документації та будівельні роботи, пов’язані зі зведенням готелю на 50 номерів та житлового 9-поверхового будинку, які належать до 3 категорії складності, відбуватимуться без ліцензованих документів.

«Саме такі об’єкти складні, а завдяки ухваленому закону цим тепер можуть займатися і некваліфіковані будівельники, проектувальники, інженери тощо. Що з цього вийде, не важко здогадатися. Будинки можуть зводити неякісними. Ви б хотіли жити в таких помешканнях?» — обурюється директор архітектурно-проектувальної компанії «Імперія М» Павло Мельниченко.

Загалом експерт схвильовано говорить на цю тему, не цураючись міцних виразів та метафор, і видно, що ця тема стала таки болючою в архітектурному середовищі.

Щоб не було проїзного на всі види транспорту

На думку П. Мельниченка, справді, всі хотіли зробити як краще, але вийшло як завжди. Цей закон ще більше розв’язує руки корупції. «Цим послабленням радіє чимало недбалих фахівців та нечесних замовників. А містобудівна рада, яка завжди була в нас (створена ще за радянських часів. — Авт.) чудовим дорадчим органом грамотних та фахових архітекторів, які колективно вирішували серйозні питання, тепер перетворюється на дозвільний. Нас у цих питаннях постійно кидає з боку в бік: ми переймаємо частину американського досвіду, частину — німецького, «розчиняємо» його у наших реаліях, і виникає дуже дивний і небезпечний симбіоз на будівельному ринку. Звісно, що не на користь суспільству», — додає він.

По суті, повністю згоден зі своїм колегою лауреат Державної премії України з архітектури, один із керівників Національної спілки архітекторів України Георгій Духовічний. На його думку, нині архітектурна спільнота не може добитися від Мінрегіонбуду, щоб той диференціював сертифікати, які видають фахівцям за ступенями відповідальності. «Тож виходить, що спеціалісти різних спрямувань отримують один і той самий документ, що дає право, приміром, ландшафтному дизайнерові та реставраторові займатися висотним будівництвом. Це я порівнюю з проїзним квитком на всі види міського транспорту. Такого не повинно бути. На Заході, до речі, цього всіляко уникають, і відповідальності там за свій вузький шмат роботи, яку не повинен виконувати інший фахівець, багато», — зазначає він.

Звісно, що девелоперсько-будівельна спільнота має іншу точку зору. І фахівці цього сегменту ринку підтримують, наприклад, І. Лисова, що у такому вигляді, в якому ліцензування перебуває в Україні нині, бути не може.

Страхування та штрафи врятують усе

На думку директора департаменту проектування та експертизи ПАТ «ХК «Київміськбуд» Василя Дудурича, такі зміни в законодавстві значно спростили отримання дозвільних документів, майже вдвічі скоротили шлях від прийняття рішення про проведення забудови до здачі проекту в експлуатацію.

Утім, девелопери і справді не заперечують низької кваліфікації кадрів у галузі. Вони мають свої рецепти боротьби із цим негативним явищем. «Захистом від низькокваліфікованих «шабашників» може стати розповсюдження практики страхування окремих ризиків. Так, приміром, можна страхувати від випадків, пов’язаних із термінами зведення будівель, будівельно-монтажними роботами, від різних фінансових ризиків тощо. У свою чергу страхова компанія не повинна надавати таку страховку, поки ретельно не перевірить підприємство», — зазначає кореспонденту «УК» директор із капітального будівництва компанії «ТММ» Володимир Жаворонков.

А ось В. Дудирич упевнений, що навчання, які проводять з видачі сертифікатів, що підтверджують кваліфікацію головних архітекторів проекту, головних інженерів, ефективні. Керівники будкомпаній вважають, що спеціалісти, які зводитимуть, приміром, 9-поверховий будинок, просто повинні мати фаховий диплом та відповідний стаж роботи за своїм напрямком. І тут будівельна спільнота запевняє, що, якщо спеціаліст дорожить своїм сертифікатом, то він несе і відповідальність за всі свої дії.

Справді, слід зазначити, що тепер певні зміни у законодавстві значно посилили суворість покарань за професійну недбалість у будівельному бізнесі. Є й пристойні розміри штрафів: до 100 тис. грн за ті чи інші дії або бездіяльність.

«Зазначу, що у європейських країнах є персональна відповідальність тих чи інших фахівців за певні порушення. Там ще є і сертифіковані спеціалісти з охорони праці. Думаю, ми дійдемо до того, що у нас буде окрема особа, яка нестиме таку відповідальність за конкретний об’єкт, — і матеріальну і кримінальну», — констатує В. Дудирич.

Однак щоб бути справедливим, слід додати, що саме такої окремої надто відповідальної особи на будмайданчиках у нас ще немає. І взагалі чи стане практика штрафування на значні суми за порушення, зокрема і кричущі, які нині просто дивують не лише архітекторів, а й звичайних людей, поширеною, також не відомо.



Полегшення обернеться погіршенням?, автор —
Рейтинг статьи: 95% из 100 возможных. Голосов всего: 5. Отзывов пользователей: 1.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы