Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Кому фінанси співають романси

Кому фінанси співають романси

ПРАВОПОРЯДОК

Банківська сфера залишається зоною не лише економічного, а й кримінального ризику

Що таке банк? З термінологічної точки зору, назва походить від італійського banko — стіл чи лавиця, на яких міняли розкладали монети. В сучасному тлумаченні це спеціальна фінансово-кредитна структура, що займається різними операціями з грошима, цінними паперами та іншими авуарами. Певна річ, нинішні банки і особливо банкіри мало нагадують древніх лихварів, хоч, по суті, багато в чому методи і принципи їхньої діяльності залишаються незмінними. Різниця в масштабах — сьогодні банки оперують грошима не лише так званих фізичних і юридичних осіб, а й коштами величезних транснаціональних компаній та найвищих державних установ.

Довіру до банківських установ допоможуть повернути правоохоронці. Фото Олександра ЛЕПЕТУХИ

Не так тії вороги, як «добрії» люди…

Якщо хребтом усякої цивілізованої держави є економіка, то банки можна назвати її кровоносною системою. Значить, життя країни прямо пропорційне міцності і стабільності банківської сфери. Інакше кажучи, держава може почуватися достатньо впевнено, якщо ця сама сфера перебуває під пильним державним оком, а контрольний пакет акцій того чи того банку зосереджений в руках резидентів країни. Це зрозуміло навіть не посвяченим у фінансові тонкощі студентам-першокурсникам економічних факультетів.

Але так склалося, що нині більшість українських банків контролює якщо не іноземний капітал, то певні групи з пропискою в офшорах, у зв’язку з чим експерти констатують прикру річ: особливо перейматися національними інтересами у цій сфері майже нікому. П’ятьом державним структурам — Ощадбанку України, Укрексімбанку, Укргазбанку, банку Київ і відомому всім Родовідбанку — домінувати на ринку складно. Отже, недавні кризові явища в діяльності багатьох, умовно кажучи, вітчизняних банків пояснювати лише борговою кризою у світовій економіці не варто.

Для повноти картини зосередимося на інших, прозаїчніших чинниках, визначених Кримінальним кодексом України. Скажімо, на шахрайстві (ст. 190 КК), привласненні, розтраті майна (ст. 191 КК), шахрайстві з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК) і злочинах у сфері службової діяльності (ст. 364—367 КК). За даними Головного слідчого управління МВС України, практично до кожного злочину у банківській сфері причетні самі працівники банків, які не лише розробляють злочинні схеми поводження з коштами, а й беруть у них безпосередню участь. Діапазон протиправних дій широкий — від оформлення кредитів на підставних осіб і надання великих кредитів засновникам банку чи їхнім близьким родичам до кредитування так званих «своїх», часто фіктивних підприємств. Як правило, подібні позики автоматично переходять у розряд проблемних, а потім і безнадійних.

Прикладів вистачає. Приміром, у провадженні ГСУ МВС перебуває кримінальна справа, порушена щодо колишнього голови правління АКБ «Київ», його заступника та інших посадовців цього банку, які, фальсифікуючи документи для оформлення кредитів фізичним особам ніби на інвестування житла, незаконно отримували кошти і розпоряджалися ними на свій розсуд. На сьогодні пред’явлено звинувачення 14 особам, встановлені збитки на суму понад 38 млн гривень, відшкодування яких забезпечено слідчими. ГУ МВС в Одеській області направило до суду кримінальну справу щодо в. о. завідуючої касою центрального відділення ПАТ «Мегабанк», яка шляхом підробки платіжних доручень на фізичних осіб отримала кошти банку на суму 6,5 млн грн і привласнила їх.

Протягом лише цього року органи внутрішніх справ зареєстрували понад 1,5 тис. злочинів у сфері банківської діяльності. Розслідувано понад тисячу справ, збитки за якими становлять близько 155 млн гривень. З цієї суми відшкодовано більше половини, але до переможних реляцій ще дуже далеко: розкривати такі злочини, певна річ, непросто. І не в останню чергу через те, що далеко не всі керівники банків наважуються «винести сміття з хати», оскільки до правопорушень часто причетні свої ж працівники. Кажуть, репутація фінансових установ дорожче, отож нерідко гальмують розслідування, перешкоджають у пошуках доказової інформації, а буває, і знищують банківські документи.

«Надра» доводиться копати глибоко

Одна з показових у цьому плані ситуація, що склалася кілька років тому з тоді успішним ВАТ КБ «Надра». Пам’ятаєте, під стилізованою «надрівською» квіткою увінчаний благородною сивиною голова правління і симпатичні співробітниці авторитетно рекламували привабливі банківські послуги… Вселяла довіру й історія контори: заснований 1993 року банк узявся обслуговувати вугільну промисловість. Обсяги операцій зростали — через два роки «Надра» (до речі, вперше на українському ринку) поглинули такий собі АБ «Вугілляпрогресбанк» з Луганська, а в 1998 році для підтримки малого і середнього бізнесу та того ж таки видобутку вугілля навіть залучили ресурси Європейського і Світового банків реконструкції та розвитку.

У 2000-му в «Надра» влилися ще два АКБ — «Києво-Печерський» і «Слобожанщина». До 2008 року банк позиціонує себе як універсальне кредитне відомство з певним ухилом у бік споживчого кредитування, активно співпрацює з міжнародними компаніями і банками і входить до чільної десятки найбільших кредиторів у державі. Але невдовзі почалися проблеми з виконанням своїх зобов’язань. У січні — вересні 2009 року чисті збитки «Надр» сягнули 1,3 мільярда гривень. Головним чином, через ті самі проблемні кредити. Але й без злого умислу не обійшлося — за деякими даними, через рефінансування з банку за кордон було виведено близько семи мільярдів гривень.

Природно, така ситуація з донедавна блискучою установою всерйоз занепокоїла не лише клієнтів, а й весь фінансовий бомонд. Після серії траншів від Нацбанку, покликаних врятувати платоспроможність «Надр», керувати відомством доручили тимчасовій адміністрації. Наприкінці літа 2010-го вдалося реструктуризувати заборгованість банку на суму близько $877 млн., згодом було заявлено про наміри збільшити капітал, провівши емісію акцій. Можливо, з часом надзусиллями НБУ, Мінфіну та правоохоронців і вдалося б хоч трохи поправити ситуацію, але тут у справу втрутилася «висока» політика. Напередодні президентських виборів одна з претендентів почала крутити збанкрутілим банком як циган сонцем. Його то збиралися націоналізувати, то рекапіталізувати, то переводити активи в інший банк…

Утім, з часом стало зрозуміло, що й переводити особливо нічого. Діями різних службових осіб, а також окремих депозитаріїв за потурання відповідних «надрівських» служб банку спричинялися значні матеріальні збитки. Особливо протягом 2008—2009 років. Але питаннями відшкодування тоді ніхто по-справжньому не займався. Лише в 2010 році МВС взяло на особливий контроль розгляд заяв і повідомлень про неподобства, що чинилися всередині і навколо банку «Надра», а також стан розслідування кримінальних справ про незаконне заволодіння його коштами. Торік за ініціативи ГСУ МВС України прокуратура скасувала понад тисячу постанов про відмову в порушенні пов’язаних з цим кримінальних справ. Після додаткових перевірок слідство в понад чотирьохстах випадках було відновлено, а до суду направлено кількасот справ, за якими забезпечено відшкодування збитків на суму понад 133 млн гривень.

У міжнародний розшук оголосили колишнього голову правління Ігоря Гіленка та ще трьох керівників суб’єктів підприємницької діяльності, які, використовуючи злочинні схеми, отримали кредити під заставу на суму понад 384 млн грн. У подальшому заставне майно було виведено з-під застави та замінено іншою нерухомістю, що має значно меншу за суми отриманих кредитів вартість. До кримінальної відповідальності за шахрайство та інші службові злочини притягуються й посадовці регіональних управлінь банку в багатьох областях. Приміром, на Дніпропетровщині слідчими направлено до суду кримінальну справу щодо трьох членів організованої злочинної групи, серед яких і один з керівників філії банку «Надра». Спритники оформили кредити на суму 450 тис. доларів США на фізичних осіб і в подальшому заволоділи цими коштами.

Слідство триває. Зрозуміло, розбиратися у фінансових тіньових схемах непросто, але правоохоронцям у багатьох випадках це вдається. Ефективності цій роботі додає й те, що ГСУ разом з науковцями напрацювали спеціальні методичні рекомендації «Особливості кваліфікації та початковий етап розслідування злочинів, пов’язаних з незаконним одержанням банківського кредиту», в яких чітко розписано алгоритм дій усіх залучених до цього процесу — навіть проведення претензійної роботи. Проте, аби навести порядок у цій сфері, належить зробити ще багато.

КОМПЕТЕНТНО

Банки — на особливому контролі міліції

Начальник Головного слідчого управління МВС України Василь ФАРИННИК:

— У ринкових умовах кредитно-банківська сфера дуже приваблива для випробування нових технологій фінансового шахрайства, що веде до зростання кількості скоєних злочинів у цій сфері. Це турбує Міністерство внутрішніх справ, тому такі правопорушення було взято на особливий контроль. Наполеглива робота правоохоронців триває, і насамперед направлена на відшкодування банківським установам збитків, заподіяних унаслідок злочинних посягань, оскільки одним з наших головних завдань поряд із розкриттям злочину та встановленням особи, що його скоїла, є відшкодування завданих громадянинові або установі збитків.



Кому фінанси співають романси, автор —
Рейтинг статьи: 98% из 100 возможных. Голосов всего: 1. Отзывов пользователей: 1.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы