Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Борис ЛЄСКОВ: «Наш проект щодо збільшення зимових опадів був єдиним на планеті»

Борис ЛЄСКОВ: «Наш проект щодо збільшення зимових опадів був єдиним на планеті»

Науковець Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Борис ЛЄСКОВ

Страшний шквал закінчився, коли дерева лежали на землі, і тоді, понад 70 років тому, чотирирічний малюк із Хмельниччини Боря Лєсков подумав, що спричинили його саме дерева, і якщо їх вирубати, буревіїв не буде...

Тепер у нього вже півстолітній досвід у гідрометеорології і власні відкриття в ній. Одне з них, ще 1965 року, — що конвективна хмара обертається навколо вертикальної осі — засвідчила й сучасна локаційна техніка. У пана Бориса багато подорожей до… хмар і карколомних пригод у них, а найголовніше — знань та практики, як співпрацювати з Природою на вагомі прибутки в економіці.

Після смерчу чоловік вибрався з-під дерева голим

— Пане Борисе, що і коли найбільше вразило вас у природних стихіях?

— В Одеському гідрометеорологічному інституті викладач фізики Потапов запросив мене, студента, разом з ним досліджувати в лабораторії здатність різних речовин затримувати ядерні альфа- і бета-частки. Навесні 1956 року цілий вечір працювали над дуже важким завданням, стомилися. Наставник пішов додому, а я — подихати на вулиці свіжим повітрям. Та перед тим була пилова буря. Я назбирав патиком на папір пилюки з автомобілів і засунув до лічильника ядерних часток. Той захлинувся від дуже високої радіації. Наступного дня фізик аж зблід: «Ви нікому про це не говорили? Напевне, зірвали бомбу в західному Казахстані, не подивившись на синоптичну карту». Тепер, відповів йому, радіація буде по всій Європі. А викладач: «Нікому ні слова!». Я все-таки дипломатично попередив однокурсниць: чув, після пилової бурі не можна мити голову дощовою водою. Одна дівчина таки помила — втратила половину волосся.

Невігластво в метеорології призводить і до великих трагедій. Мої припущення, чому розбився 2006 року під Донецьком літак за маршрутом Анапа — Санкт-Петербург, підтвердилися. Там були вкрай небезпечні купчасті дощові грозові хмари надзвичайної потужності. Екіпаж попросив дозволу перескочити їх, а це неможливо, бо вони заввишки 12-15 км (мені зустрічалися й до 20). Лайнер піднявся на 12240 метрів і потім звалився в штопор, не зумівши з нього вийти. Головні винуватці катастрофи — льотчики, котрі не знали ні про висоту грозових хмар, ні про те, що в таких хмарах є вертикальні висхідні та низхідні потоки зі швидкостями 30-40 м/с і більше. Провина ж Пулковської авіакомпанії в тому, що заради економії грошей негласно забороняли пілоту дозаправлятися й змінювати маршрут.

— Але хмари — це ж не криця...

— З конвективними хмарами пов’язані градобої, смерчі, шквали і дуже потужні зливи. Ніколи не забуду світовий симпозіум метеорологів у Тбілісі 29 травня 1969 року. Після засідання о 18-й годині я побачив з готелю голубе сяйво над Тріалетським гірським хребтом. Перша думка: прикордонники увімкнули свої прожектори? Але ще не ніч, та й вони за 150 км. Може, хмара якась цікава йде? Вона. Накрила все місто. Почалася гроза, якої я ніколи відтоді не спостерігав. Нарахував 90 блискавок за хвилину тільки в чверті горизонту. Від такого феєрверку було ясно, як удень, а гуркіт не стихав і на мить. За три хвилини злива утворила суцільний потік, жінки на вулиці мусили піднімати спідниці.

У Криму я обстежував територію після смерчу 22 липня 2002 року, який змів у селі Випасне половину з 82 осель, причому кілька — до фундаменту. В селі Лобанове чоловік сховався від буревію за деревом, а воно на нього звалилося. Не причавило, бо впав у рівчак. А коли смерч за кілька секунд зник, він виліз з-під дерева зовсім голим...

Найстрашніше — град із конвективних хмар. Він може побити дахи й вікна, великі площі посівів. Торік 1 червня градини завбільшки 2-3 сантиметри, а окремі й до 5, «обстріляли» Сімферополь, залишивши вм’ятини на тисячах автомобілів. Ніхто, мабуть, цих збитків не підраховував. У Криму дуже досвідчений колектив протиградової воєнізованої служби, але на її діяльність у 2011 і 2012 роках Верховна Рада республіки не виділила жодної гривні. А вже давно експериментально доведено: один долар, вкладений у ці структури, дає прибуток не менш як сім, а іноді й 10.

Чим більше знаєш про грозові хмари, тим легше уникнути їхніх небезпек. Фото з сайту webdiscover.ru

Лідирували у світі з розсіювання хмар та туманів

— За яких обставин Природа дбає про нас, а не карає?

— В Україні на південному сході й у Криму тільки дай води — і врожай можна й потроїти. Під це завдання створили 1959 року на Дніпропетровщині експериментальний метеорологічний полігон — ще один такий діяв лише в штаті Іллінойс у США, але відділу експериментальних досліджень із повністю замкнутим циклом, як у нас, не було ніде на планеті. Досі унікальна у світі технологія, яку розробив наш інститут понад 30 років тому: за нею з 1974-го по 1980-й ми щомісяця збільшували кількість зимових опадів на площі 31 тис. га на 25-60 %. А в 1985-1992 роках ці експерименти охопили в Дніпропетровській області вже півмільйона гектарів.

У цій галузі трійку чільних держав на момент розпаду СРСР становили Росія, Україна, США. Причому наш проект щодо збільшення зимових опадів був єдиним на земній кулі. Україна також лідирувала у світі з розсіювання хмар і туманів. Обидві інструкції з цієї технології написав я: одну 1964 року в Москві, коли працював у центральній аерологічній обсерваторії в Долгопрудному, а другу 1985 року вже в нашому інституті. Застосовуючи її, аеропорти в Шереметьєво, Внуково, в Києві, Мінську, Алма-Аті, Свердловську не закривалися й за низької хмарності і туманів. Ефективність: на кожен витрачений карбованець — 500% прибутку.

Якби наш інститут не розсіяв хмари над Симеїзькою обсерваторією 1966 року, коли запустили в космос «Луну-9», станцію б утратили. Місячна космічна програма коштувала СРСР кілька мільярдів рублів, а ми врятували цей проект менш ніж за 20 тисяч.

— Технологія розсіювання туманів корисна лише для аеропортів?

— Її можна застосовувати і в акваторії морських портів — щоб за такої погоди там не зіштовхувалися кораблі. І на великих глибинах у залізорудних та інших кар’єрах, де взимку теж може утворюватися туман. У січні 1993 року через густі тумани упродовж кількох тижнів на правобережжі України порвалися тисячі кілометрів ліній телефонних і електропередач.

— Яким чином таке трапилося?

— Якщо туман багато днів підряд, тоді увесь час наморожується іній, від цього навіть ламаються дерева. А якби кілька літаків розсіювали туман удень, сонце нагріло б той електропровід і лід би відпав. А так тисячі населених пунктів лишалися без світла, країна мала величезні збитки. Затрати на розсіювання туману були б у десятки разів меншими.

— Ви давно досліджуєте хмари. А несподіванки в них траплялися?

— Я хоч і науковий працівник, та коли АНТК ім. Антонова випробовує якийсь літак, мене просять знайти у хмарах зону з хорошим обледенінням, щоб я допоміг завести туди лайнер і вони подивилися, що з ним там відбувається. Можу сидіти й за штурвалом.

У листопаді 1973 року ми проводили експерименти із зимовими хмарами в басейні високогірного озера Севан, яке почало міліти, бо віковий запас води з 30-х років спрацьовували на каскад електростанцій та на зрошування. Коли літали над Севаном, деякі вірменські льотчики не вірили, що я не їхній колега: щоб так пілотувати, казали, треба мати стаж хоча б 10 років. Якось я опинився в кабіні пілота наодинці зі штурвалом, коли на висоті 6500 метрів потрапили в зону резонансної хитавиці й почалася страшенна вібрація, літак міг розсипатися в повітрі від перевантаження. Треба було блискавично прийняти рішення самому. Я лівим креном — 60 градусів (дозволено лише 30) кинув літак на крило, підібравши стерно на себе, щоб було нормальне постачання пального в силовій установці, і він каменюкою полетів униз. Але перестало трясти. Прибіг із салону пілот. Не зачіпай, кажу йому, треба швидко випасти зі смуги. Я втратив 1600 метрів, падаючи зі швидкістю до 40 метрів за секунду. Але була цікава картина потім на землі. Коли повечеряли в ресторані і зібралися в моєму номері, я розповів, що трапилося, і емоційні пілоти-вірмени побіліли як стеля. Добре, сказали мені, що ви були за штурвалом, бо ми б таки тримали стерно, а потім нас би по частинах збирали в радіусі кількох кілометрів.

У застосуванні власних винаходів ми вже на нулі

— В галузі активних впливів на атмосферні процеси Україна була в трійці лідерів у світі понад 20 років тому. А на якому місці тепер?

— Із трійки не вийшла, але в практичному застосуванні власних винаходів ми вже на нулі. Справа просувалася успішно, доки спеціальні літаки, які ми використовували ( Лі-2), не вилітали свій ресурс. Коли їх списали, всі наші роботи в аеропортах миттєво припинилися.

Нині хіба що іноді забезпечуємо хорошу погоду до знаменних дат. Уперше за роки незалежності України розсіювали хмари, щоб було сонячно на 65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні. В науковому керівництві польотами двох літаків Ан-30 і одного Ан-26 мені допомагали тоді колеги: Сергій Носар із Києва та Світлана Кудрявцева і Станіслав Гурковський із Дніпропетровська. Подолати надто товсті хмари було майже неможливо. Ситуацію поліпшила їхня дуже низька температура, до -21 градуса, ми збільшили дозування реагенту і впоралися із завданням блискуче.

Але нам підвладні не будь-які хмари: лише ті, що мають температуру -4 градуси і нижчу й складаються із самих лише крапель, а не з кристалів. Літні хмари, які нижньою частиною заходять у шари повітря з плюсовою температурою, від 0 до +20 градусів, сучасними методами розсіяти неможливо.

— Раніше гідрометеорологічний інститут успішно реалізовував наукові розробки в народному господарстві — тепер вони застосовуються лише іноді: щоб забезпечити ясне небо на свята…

— За глобального потепління на планеті частішатимуть посухи в Україні. Щоб відродити збільшення опадів та розсіювання хмар і туманів, протиградовий захист, доки ще не всі фахівці з цих технологій розбрелися по світу чи померли, потрібна постанова уряду про розвиток таких робіт. Наших напрацювань у векторі активних впливів на атмосферні процеси достатньо, щоб терміново впроваджувати їх у виробництво. Але потрібно посилити і наукові дослідження з використанням сучасних технологій і засобів.

Людмила ЯНОВСЬКА, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»



Борис ЛЄСКОВ: «Наш проект щодо збільшення зимових опадів ..., автор —
Рейтинг статьи: 100% из 100 возможных. Голосов всего: 9. Отзывов пользователей: 3.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы {lang: 'ru'}