Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Між боями вояки…пили каву

Між боями вояки…пили каву

ОТАКОЇ!

У Хотині цей напій з’явився за 200 років до його переможної ходи Європою

Про те, що за фортечними мурами звитяжного Хотина в перервах між війнами могли займатися, висловлюючись сучасною мовою, фінансово-підривною діяльністю проти тодішніх сусідніх держав, археологи підозрювали давно. Надто вже часто на території фортеці знаходили фальшиві європейські монети епохи середньовіччя. Проте речових доказів, що вони були не завезені, а виготовлені тут-таки, досі не було.

І ось археологічна експедиція Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича повернулася з розкопок з унікальними знахідками. При дослідженні внутрішнього двору фортечного замку серед великої кількості традиційного археологічного матеріалу — понад 200 екземплярів козацьких і турецьких люльок, 30 чавунних і кам’яних ядер, 20 середньовічних монет, у тому числі кількох підроблених, — уперше знайдено речові докази того, що на території фортеці орудували фальшивомонетники, надійно заховані від сторонніх допитливих очей.

— Ми знайшли обрізки мідних пластин, з яких вирубували кружальця для майбутніх монет, і самі такі монетні заготовки, — розповідає доктор історичних наук Сергій Пивоваров. — Усе свідчить про те, що у XVIII столітті і раніше там виготовляли і запускали в обіг фальшиві монети. Хто саме — сказати важко. Фортеця переходила з рук в руки. Якийсь час належала Молдавському князівству, потім Османській імперії. Її постійно то завойовували, то втрачали поляки. Найвірогідніше, фальшиву монету карбували у періоди міжвладдя.

Археологи припускають, що в Хотині міг діяти такий собі філіал сучавських фальшивомонетників тих часів, що поставили свою справу на широку ногу (радше — на широку руку). У 1990 році чернівецькі археологи проводили розкопки на території тамтешньої фортеці і знайшли рештки потужного монетного двору, який фальшував польські, литовські, турецькі гроші, які потім розповсюджувалися усім світом. Сучава, схоже, взагалі була середньовічною столицею фальшивомонетників. Видається, що те саме успішно практикували і в Хотинські фортеці.

— Сподіваємося іншим разом відшукати більше доказового матеріалу, адже ми знаємо, де копати, — завважує професор Пивоваров.

«Гарматні» гроші

Монетарна тема мала продовження ще в одній цьогорічній цікавій знахідці. Там само — у пластах XVIII століття — вперше виявлено великий фрагмент бронзової гармати, очевидно, турецької. Її могло розірвати під час бою у російсько-турецькій війні 1769—1774 років, припускає Сергій Пивоваров.

Ця гармата має безпосередній стосунок до карбування грошей, цього разу цілком легальних. Давно було відомо, що під час тієї ж російсько-турецької війни більшу частину гармат з Хотина перевезли під Чернівці у невеличке поселення Садгора. Для чого? Щоб переплавляти їх у монети для російського війська, яке під командуванням генерал-фельдмаршала Румянцева ввійшло в Хотин, а потім у Молдову і Волощину.

Цим зайнявся підприємець Петро-Миколай барон Гартенберг-Садогурський. Виходець із Данії, він набув досвіду виготовлення грошей у Німеччині та Польщі й у лютому 1771 р. підписав контракт на виготовлення півмільйона мідних рублів для Росії з турецьких гармат. При цьому в нових молдовсько-волоських монетах завищували реальну вартість міді. По суті, це були умовні гроші — так звані «військові монети» або «гроші надзвичайних обставин».

Цими мідяками Російська армія розраховувалася з місцевим населенням за провіант. Але податки й інші платежі на нових своїх територіях приймала лише золотом і сріблом.

Кавовий сервіс із сюрпризом

Нарешті до знаменитого старовинного кавника, у сиву давнину викладеного цеглою на одній із зовнішніх стін фортеці, додалися цілком реальні вишукані чашки. Цьогорічна експедиція знайшла фрагменти напівфаянсових кавових горняток.

— Сергію Володимировичу, якось не в’яжеться: фортеця і кава — цей манірний напій.

— Це нині — манірний. А тоді каву пили справжню, ще й без цукру. Тобто міцну, гірку і з відповідним ефектом: усі були бадьорі і при цьому при цілковитій свідомості — це для війська особливо цінна характеристика. У фортеці в той час перебували офіцери турецького гарнізону. Зрозуміло, їм подавали каву у вишуканий спосіб. Тим паче, коли ось вони — гарненькі чашечки. Цілком шляхетний відпочинок між боями. Каву у Хотині пили вже тоді, коли у Львові, Відні і Кам’янці про неї ще не знали. Хотин був кавовою столицею Європи, принаймні Східної, — запевняє Сергій Пивоваров.



Між боями вояки…пили каву, автор —
Рейтинг статьи: 96% из 100 возможных. Голосов всего: 1. Отзывов пользователей: 1.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы {lang: 'ru'}