Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Креветки чи… лід?

Креветки  чи… лід?

ЕКСПЕРТИЗА

У деяких пакетах із морськими рачками замороженої води більше, ніж делікатесу

Що може бути смачнішим за пиво з креветками?! Особливо влітку, коли вони щойно виловлені та приготовані. Якщо свіжих немає де зловити, можна купити заморожені. Їх вибір у торговельній мережі вражаючий. Щоправда, придбавши такий делікатес, потрібно готуватися до того, що за ті самі гроші в доважок до морських рачків купуєш… лід. Інколи в пакетах з цим делікатесом замороженої води більше, ніж власне креветок. Чому так відбувається та хто з виробників грішить подібною підміною, досліджував «Урядовий кур’єр».

Нечасті гості дослідження

Креветки споживачі люблять не лише за їхні смакові якості, а й за корисні харчові властивості. Справа в тому, що в них багато білка, який насичений незамінними амінокислотами. Цих безхребетних можна назвати «концентратом» мікроелементів, яких у них в 50 разів більше, ніж у м’ясі. Креветки містять вітаміни А і Д, групи В. Хоч жиру в рачках і небагато, але в них переважають корисні полінасичені жирні кислоти.

Більшість креветок — представники морської фауни, але є й прісноводні. Відомо приблизно дві тисячі видів креветок. Проте промислове значення мають не всі. Загалом їх можна поділити на дві великі групи — ті, які водяться в холодних водах, та тепловодні. Останню групу представляють великі особини — королівські й тигрові. Холодні арктичні креветки набагато менші за своїх тепловодних побратимів, але за смаковими якостями їм не поступаються. Ще одна перевага «холодних» рачків — ціна, яка значно нижча за вартість тигрових чи королівських.

Здебільшого імпортують атлантичні холодноводні креветки з Норвегії, Гренландії, Канади, Данії, Росії, Японії та США. Натомість тепловодні приїжджають до України з Таїланду, Китаю, Індонезії.

Залежно від методу обробки рачки бувають цілими й обробленими (шийка в панцирі чи без нього). Смачне м’ясо знаходиться в хвостовій частині їх тіла. У торговельній мережі їх продають як живими, так і вареними, чи охолодженими. Доволі часто попадаються заморожені чи варено-заморожені або й узагалі у вигляді консерви.

На жаль, креветки рідко потрапляють у різноманітні споживацькі дослідження, бо це не продукт першої необхідності, а лише делікатес. Приміром, у центрі споживчих експертиз «Тест» останній раз їх досліджували ще у 2008 році. Тоді тестували очищені рачки. Цього разу експерти для перевірки закупили варено-морожену продукцію семи торговельних марок. Цього разу в перевірку потрапили VICI, De Luxe, Flagman, «Акула», PolarStar, Skandinavika та «Бухта изобилия». Цікаво, що шість із семи «учасників тестування» виготовлено в Україні і лише один — Flagman — у Китаї.

У всіх зразків фахівці оцінили пакування та маркування, перевірили в лабораторії якість та безпечність продукту і, звісно, провели дегустацію.

Креветки — не лише смачний делікатес, а й корисний продукт. Фото з сайту kitairu.net

Поза нормами

Традиційно розпочали перевірку з вивчення пакування. Загалом суворих зауважень до даного пункту дослідження у фахівців не виникло. Щоправда, не зовсім зрозуміло, навіщо виробник креветок Flagman поклав 500 г морських рачків у аж настільки великий пакунок. Хоч є підозра, що таким чином виробник хоче трішки надурити покупця. Такий собі оптичний обман. Загальновідомо, що не всі покупці читають маркування і звертають увагу на вагу продукту, натомість більшість, вибираючи товар, орієнтується на розмір пакета.

— На етапі дослідження маркування зауваження виникли лише до двох торгових марок — PolarStar та Skandinavika, — зазначає президент центру споживчих експертиз «Тест» Валентин Безрукий. — Надписи на їх пакуванні були зроблені методом тиснення, тому розібрати слова вкрай важко. У креветок «Бухта изобилия» дата нанесена фарбою, але трохи затерта. На пакуванні Flagman ми не змогли побачити склад продукту. Немає позначки й де виловлені морські рачки на пачках De Luxe та «Акула».

Та найцікавіший етап — лабораторні дослідження. Цього разу з’ясовували масу нетто і льоду. Адже споживачам головне знати, за що саме вони платять гроші: за велику упаковку, лід чи все ж за креветки. Тож у лабораторії морські рачки зважили з льодом і без нього. Таким чином вирахували реальну вагу продукту. До загальної маси нетто, тобто креветок у «морозильній шубі» з урахуванням припустимих відхилень в 15 г, зауважень не було. А от кількість льоду просто вражала: від 33,3% у Flagman до 53,3% у De Luxe і навіть до 63,2% у PolarStar. Хоч згідно з ДСТУ «Креветки морожені» глазурі в них має бути не менше 2%, а верхня межа в стандарті чомусь відсутня. Щоправда, в Європейських стандартах подібної вимоги до вмісту глазурі також немає.

Чимало потенційних споживачів креветок відмовляються від них, вважаючи що морські рачки є очисниками морського дна, тому в їхньому м’ясі багато важких металів.

— Чотири елементи — свинець, ртуть, кадмій та миш’як — належать до токсичних, — говорить Валентин Безрукий. — Навіть у невеликих дозах можуть спричинити порушення функцій організму. Тому кількість важких металів у харчових продуктах нормується. Один істотний нюанс — європейські та українські норми щодо вмісту токсичних елементів у продуктах харчування різняться. Особливо по свинцю: не мало не багато, а рівно в 20 разів. Як кажуть, відчуйте різницю. Наприклад, за європейськими нормами свинцю має бути 0,50 мг/кг, за українськими 10,0. Кадмію 0,50 мг/кг в Україні дозволена цифра — 2,0 мг/кг. Ртуть за кордоном — 0,50 мг/кг, у нас 0,2 мг/кг. Називаючи ці цифри, я орієнтувався на європейські норми (Регламент (Директива) Комісії ЄС №1881/2006).

Щоправда, під час перевірки експерти з’ясували, що вміст свинцю в креветках не перевищує ні українських, ні європейських норм (з урахуванням похибки методу в 30%). Проте двом виробникам — «Бухта изобилия» та PolarStar потрібно ретельніше контролювати вхідну сировину — за євронормами вони на межі дозволеного.

Розмір має значення

Цікавою виявилася перевірка розміру креветок. Як з’ясувалося, морські рачки вимірюють не в сантиметрах чи грамах ваги, а в кількості штук, які важать 1 кг. Таким чином, чим вищі цифри, вказані на пакуванні, тим більше креветок вміщується в 1 кг і вони дрібніші. Проте це стосується лише неочищених креветок, тобто тих, які продаються з головою і панциром (як у цьому дослідженні).

Якщо морські рачки очищені, тоді цифри свідчать про кількість креветок в 1 фунті, тобто в 454 г. Чому не можна калібр креветок рахувати, скажімо, по одній фізичній одиниці — незрозуміло. Мабуть, виробники вважають, що звичайному споживачу нескладно пам’ятати, що в деяких випадках калібр — це штуки на кілограм, в інших — штуки на фунт. Хоч є варіант, коли калібр визначається буквеними позначками, які нагадують розміри одягу, наприклад, L, XL. Проте це вельми розмита позначка, все-таки цифри дають точніше визначення кількості продукту. В ДСТУ «Варено-морожені не розібрані креветки», розподілені за розміром наступним чином: якщо в 1 кг вміщується не менше 70 креветок, вони вважаються великими; якщо від 70 до 100 штук — середні; від 100 до 300 — дрібні і більш як 300 — дуже дрібні.

— Ми порівняли фактичний калібр із заявленими на етикетці цифрами, — зазначає Валентин Безрукий. — Трохи відступили від зазначених цифр Skandinavika, PolarStar, Vici.



Креветки чи… лід?, автор —
Рейтинг статьи: 98% из 100 возможных. Голосов всего: 8. Отзывов пользователей: 6.

Источник: www.ukurier.gov.ua

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы {lang: 'ru'}