Новые Консультации Последние консультации RSS

Консультации в Разделе Последние Консультации в Разделе RSS

Загрузка виджета поиска юриста в Вашем городе...

Юридические новости Последние новости по RSS

додати на Яндекс

Неотвеченные вопросы

Новое в Законодательстве

додати на Яндекс

Юридический форум


Конкурс!
Активно консультируете на сайте? Знаете ответы на все вопросы и готовы безвозмездно делиться с людьми своими знаниями? Получите награду — 10 000 гривен!
Подарки для консультантов
Для всех юристов, которые консультируют на сайте Advising, мы открываем магазин подарков, где каждый сможет обменять свои заработанные баллы на ценные призы!

Олександр БАНДУРКА: «Правоохоронці мають шукати кого захистити, а не кого покарати»

Олександр БАНДУРКА: «Правоохоронці мають шукати кого захистити, а не кого покарати»

Ректор Харківського національного університету внутрішніх справ Олександр БАНДУРКА

Демократизація суспільства та побудова правової держави, і це апріорі, неможливі без налагодження тісної співпраці з громадськістю, яка має базуватися на довірі людей до органів виконавчої влади. Це сьогодні добре розуміють і в Міністерстві внутрішніх справ України та намагаються виробити й задіяти всі можливі механізми, аби підняти рівень довіри до правоохоронних органів. І першу скрипку тут має відігравати відомча освіта, яка задля цього й продовжує реформуватися. Що конкретно слід чекати від реформ та про деякі аспекти діяльності міліції ми попросили розповісти ректора Харківського національного університету внутрішніх справ Олександра БАНДУРКУ.

— У чому суть концепції реформи відомчої освіти та які механізми її реалізації запроваджуватимуться у вашому ВНЗ?

— Тут є кілька складових. Це поглиблення змісту освіти, її осучаснення. Іншими словами, необхідно вивести підготовку фахівців на той рівень, який би відповідав потребам сьогодення. Наприклад, останніми роками стала серйозно прогресувати кіберзлочинність. Явище для правоохоронної системи нове, проте з ним слід професійно боротися, а для цього, відповідно, треба готувати спеціалістів, які мають бути на голову вище від правопорушників у цій сфері. Досить поширена стала торгівля людьми, гострою залишається й проблема насильства у сім’ї, з’являються інші незнані раніше види злочинів, яким потрібно фахово протидіяти. Ці чинники кримінологічної ситуації в Україні необхідно повсякчас враховувати і передусім при реформуванні відомчої освіти.

Щодо нашого ВНЗ, то ми з урахуванням нових законів та нормативних актів фактично переглянули всю методичну базу і привели її у відповідність до сучасних вимог. Окрім того, намагаємося максимально поєднати теоретичні й практичні заняття. Після кожного курсу передбачена практика, майже щотижня за різними спеціальностями проводяться практичні заняття в органах внутрішніх справ. Для наближення навчального процесу до, так би мовити, бойової обстановки створено мережу різних полігонів. Не можу не згадати й про те, що наш університет нині вийшов на той рівень, коли всі посади викладачів обіймають кандидати наук, а всі начальники кафедр —доктори наук.

— Наразі МВСУ акцентує увагу на «ревізії» системи професійної підготовки працівників спецпідрозділів та відновленні її соціально-гуманітарного напрямку. Як ХНУВС бачить себе, свою роль у цьому процесі?

— У цьому питанні ми є центровими гравцями, як у футболі: хтось сидить на лаві запасних, хтось — нападаючий, хтось — у центрі, а хтось ворота прикриває. І наш університет якраз серед тих, хто в центрі. Безумовно, сьогодні необхідно розширити підготовку соціологів, психологів і політологів. Коли я про це говорю, то маю на увазі соціальну спрямованість міліціонера на соціальні, правові послуги. Тобто людям у погонах наразі докорінно треба змінити не лише підхід до виконання завдань, а й власну психологію. Працівників ОВС необхідно націлювати на те, щоб шукали не кого покарати, а кого захистити.

Олександре Марковичу, ви активно працювали над проектом нового Кримінально-процесуального кодексу. Які положення в ньому зможуть насправді вплинути на підвищення рівня довіри населення до міліції та встановлення партнерських відносин?

— Таких багато. Але я хочу зупинитися на кількох з них. Зокрема, ліквідовано інститут відмови в порушенні кримінальної справи, що часто-густо було приводом для приховання злочину. Сьогодні будь-яке звернення до органів внутрішніх справ має бути занесеним до реєстру кримінальних правопорушень, і момент такого запису дає відлік початку кримінального провадження. Тобто на цьому етапі приховування злочинності не буде.

Наступне. Діяльність слідства й дізнання жорстко контролюватимуться. Розширюються процесуальні повноваження і прокурора, і громадськості. Скажімо, при затриманні громадянина обов’язково мають бути повідомлені трудовий колектив, сім’я, близькі люди. Хто саме — визначить сам затриманий.

Кодексом покладено край вибиванню показань, оскільки в суді до уваги братимуться лише докази, а витягнуті «зізнання» не матимуть жодної ціни. Крім того, на терезах захисту прав і свобод громадян додалася й така істотна новація, як паритет повноважень адвоката і прокурора на стадії звинувачення. Наразі суд, прокурор і слідчий обов’язково мають розглядати клопотання, доручення та звернення адвоката. Вводиться і суд присяжних, який розглядатиме справи найбільш складні, там, де йтиметься про життя людини. З’явилися в КПК і такі запобіжні заходи, як домашній арешт, поручительство, завдаток, особисте поручительство, та обмежуються терміни перебування людини під слідством. Якщо нині люди сидять по 4,5 року без вироку, то з набуванням чинності Кодексу такого не буде. На слідство — два місяці, це по кримінальних справах, а по кримінальних проступках — місяць. Раніше, коли бракувало доказів, суд, аби врятувати справу, відправляв її на додаткове розслідування. Нині такого не буде: немає доказів — виправдальний вирок. І якщо у нас на сьогодні 0,2% таких вироків, то при застосуванні нового КПК буде 30—40%.

— Останнім часом у суспільстві розгорілася дискусія щодо перейменування міліції в поліцію, внутрішніх військ — у жандармерію. Що ви думаєте з цього приводу і коли це може відбутися?

— У концепції реформування ми запропонували перейменувати міліцію в національну поліцію, а внутрішні війська не в жандармерію, а в державну варту. Вважаю, що це було б доцільним і виправданим, оскільки міліція сьогодні як правозахисна служба населенням не сприймається. Крім того, міліція залишилася лише в двох країнах Європи — в Україні та Білорусі. І нас найбільше шпиняють за порушення прав людини. Хоча справа й не в назві, а в суті діяльності. Тому йдеться не про механічне перейменування, а про зміну сутності діяльності міліції. В концепції реформування ми плануємо це зробити до 2015 року.

— І насамкінець не можу не запитати про участь ХНУВС у вже близькому проведенні Євро-2012.

— Безпосередньо в охороні громадського порядку під час проведення Єврочемпіонату з футболу буде задіяно 1700 працівників і курсантів університету, а також 200 перекладачів з числа нашого персоналу, які обслуговуватимуть усі структури МВСУ на стадіях від зустрічі іноземців в аеропорту до супроводу груп уболівальників, а також під час перекладу документів, огляду місць пригод, вияснення обставин правопорушень і надання допомоги іноземцям на випадок їхнього звернення. Всі викладачі цілодобово чергуватимуть у чергових частинах районних відділів органів внутрішніх справ і входитимуть до складу оперативних груп, нарядів та патрульних команд.

Світлана ГАЛАУР, «Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Олександр БАНДУРКА. Народився 24 квітня 1937 р. Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут за спеціальністю «Економіка та бухгалтерський облік» і Харківський юридичний інститут за спеціальністю «Правознавство». Доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України, генерал-полковник міліції, заслужений юрист України, член Національної спілки письменників України і Російської Федерації та НСЖУ. Чотири рази обирався народним депутатом України по одному й тому самому виборчому округу. Наразі — голова постійної комісії з питань правопорядку Харківської обласної ради, почесний громадянин Харкова.



Олександр БАНДУРКА: «Правоохоронці мають шукати кого ..., автор —
Рейтинг статьи: 97% из 100 возможных. Голосов всего: 2. Отзывов пользователей: 3.

Источник:

Еще новости


Юридическая Консультация в Киеве, 01001, г. Киев, ул. Хрещатик, 32 Украина
Подняться вверх, к началу страницы {lang: 'ru'}